Три жизни. Поэма
1.
Три жизни есть во мне и не спеша
Могу их наблюдать до помраченья -
Живет во мне и тело, и душа,
И дух живет, без всякого сомненья.
И если жизнь у тела не сложна:
Попить, поесть, от холода согреться, -
Намного интереснее душа,
И следует к ней лучше присмотреться.
Ведь начиная с самых детских лет,
Когда отождествляла себя с телом,
Она живилась Словом, - дан ей свет, -
Что мать над колыбелью ей пропела.
А согревалась та душа теплом
Не от одежды, не от батареи,
А лишь каким-то внутренним огнём,
Что любящие души лишь имели.
И после до последней до черты
Живилась она всякою идеей,
От простоты стремясь до глубины
И от затеи следуя к затее.
2.
Душевный мир мог быть весьма широк,
И были необъятны горизонты,
И книжной полкой высился порог,
А знание сияло ярким солнцем.
Тогда я погрузился в мир идей,
И в мир страстей доселе небывалых,
И этот мир стал для меня родней,
Реальнее, чем мир телесный, малый.
Очередную книгу я открыл,
И автора я помню - Достоевский,
И жизнь, что я в той книге пережил,
Была неизмеримо интересней,
Чем то, что видел я вокруг себя,
Где было все уныло, блекло, скучно,
И понял я, что жизнь моя - душа,
Хоть это было вовсе ненаучно.
3.
А за душою был духовный мир,
Который мне открылся много позже,
Он не был миром чувственных картин,
Но также пронимал меня до дрожи.
Но если мир души затеей был,
Где можно было многое исправить -
Переписать историю светил,
Стереть резинкой, жить вообще без правил,
То мир духовный словно тайна весь,
Он постоянно прятался от взора,
Он - сущий, он - реальный, и он - есмь,
Всё остальное - лишь его узоры.
Но так невнятна духа жизнь во мне
Она глубоководно протекает,
Не понимаю я её вполне,
Сказать точней, вообще не понимаю.
Она - словно другой во мне живёт,
Таинственный и незнакомый,
Он иногда зовет меня в полет,
И я летаю, но Его не помню.
И Его жизнь отдельна от меня.
Лишь иногда, когда пересекаюсь
Я с Ним, - вкушаю чудо Бытия,
И как жезл Аарона расцветаю.
Я - настоящий только в жизни той,
Духовной, непонятной, не от века,
Но стать мне наконец самим собой,
Душа мешает с телом человека.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Меня тронула твоя поэма, Александр... Спасибо, друг!Пишешь как есть - честно, с сердечной искренностью и простодушием - это дорогого стоит. И это действительно говорит о твоём внутреннем Духовном Человеке! По моему мать Тереза сказала, что "главное - Душа в сохранности, а тело так и так прахом будет". Храни Господь! Комментарий автора: Спасибо, Миша!
Дмитрий
2017-04-16 18:05:12
Понравилось! Смысл глубок и хорошо написано. Отлично!
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.